   
код
баннера
|
Нижеприведенные статьи взяты с сайта БРАТСТВА www.bratstvo.info .
Організація пікетування
…Пікет - одна з найдоступніших і найдієвіших (за відсутності значних людських і матеріальних ресурсів) форм громадського впливу на чиновників.
Темою для пікетування може стати будь-яка ваша особиста проблема, пов‘язана зі свавіллям начальства, порушенням ваших прав (ігнорування звернень до виконкомів, житлово-комунальних контор, інших структур), чи загальна соціальна тема (підвищення цін на житлово-комунальні послуги, проїзд у транспорті, продукти харчування тощо), яка хоч якось торкається вас особисто.
Метою будь-якого пікетування є привернути увагу громадськості і засобів масової інформації до свавілля, яке чиниться, і в такий спосіб здійснити тиск на начальника, змусивши його піти на поступки у вирішенні вашого питання.
Для організації пікетування потрібно підібрати щонайменше 10-15 осіб. Кількість людей дуже важлива. Від неї (як і від значущості обраної теми) залежить, наскільки акція буде резонансною, чи буде поміченою засобами масової інформації, і, що найголовніше, чиновником, на якого ви “наїжджаєте”. Отже, потрібно прагнути залучити якнайбільше число учасників.
Перед початком акції за кілька днів до місцевого виконкому подається письмове повідомлення про акцію, що планується. Чиновники вимагають здійснювати подачу повідомлення щонайменше за 10 діб, але ця вимога юридично не вмотивована, адже у всіх документах, які регламентують порядок проведення масових заходів вказано, що “повідомлення має подаватися завчасно” без указання, за скільки конкретно днів. Отже, ви можете подати повідомлення сьогодні, а акцію проводити вже завтра.
Повідомлення може бути написане і від руки. Воно має містити таку інформацію: кому адресоване, від кого (прізвище, ім‘я, по-батькові, адреса, телефон), число, місяць, рік, час і місце проведення акції, орієнтовна кількість учасників, відповідальний за проведення (прізвище, ім‘я, по-батькові, адреса, телефон), дату і підпис. Подавати його слід до канцелярії місцевого виконкому у двох примірниках: перший залишається у канцелярії, другий, разом із відміткою і реєстраційним номером, має залишитись у вас на руках і є документом, що дозволяє проведення акції (пред‘являється при потребі правоохоронцям). До повідомлення добре додати ще й копію своєї заяви (скарги), де окремим пунктом будуть виписані ваші вимоги.
Після цього слід повідомити про акцію місцеві ЗМІ. Це варто робити завчасно, щонайменше за три дні (редакції і телекомпанії готують план роботи на кілька днів вперед), але не більше, як за тиждень. Краще зробити двічі - перший раз за тиждень, вдруге - за два-три дні. Це повідомлення бажано розіслати електронною поштою (попередньо склавши для себе таку базу даних), а також продублювати найголовніші видання особисто по телефону чи факсом.
Треба завчасно подбати про плакати і наглядну агітацію. Гасла пишуться на великих ватманських листах чи шпалерах, великими літерами, аби читалися з відстані двадцяти кроків. Слід уникати розлогих речень, чітко і коротко викласти свої вимоги. Також потрібно роздрукувати заяви, листівки або прес-релізи для роздачі зацікавленим. Спробуйте дістати мегафон і дублювати їх під час акції через “озвучку”.
Учасників попереджають завчасно. Їм призначають місце збору, як правило, за кілька кварталів від місця проведення. До місця пікетування краще підходити організованою групою, аби дорогою уникнути провокацій і “втрат”. Одягатися слід у непримітний одяг.
Добре, коли відповідальний із копією повідомлення на руках знаходиться серед демонстрантів. Насправді, він ні за що не відповідає і, у випадку якихось ексцесів, завжди може сказати, що учасники бійки - сторонні люди і до акції жодного відношення не мають.
Під час самої акції вести себе потрібно дуже організовано: розтягнутися в одну лаву, людей з плакатами виставити наперед, - одним словом - працювати на камеру і створювати гарну “картинку” для операторів ЗМІ. Кожному кореспондентові потрібно вручити заяви з вимогами, дати розгорнуті інтерв`ю по проблемі.
Пам`ятайте, що будь-яка акція - це, передусім, подія. Намагайтеся не стояти мовчки, - скандуйте гасла, кричіть, вступайте у гостру полеміку, - більше шансів, що присутні оператори зазнімуть все це на камеру, а редактори видань поставлять у номер чи випустять в ефір.
Як тільки інтерес кореспондентів спав, акцію можна завершувати.
Відходити з акції слід також тільки групою (можливі перехоплення ментами по дорозі для складання протоколу). На відстані кількох кварталів, уважно огледівшись, можна розсіюватись. Діставшись додому - віддзвонитись старшому.
Зробити аналіз телепередач і публікацій у пресі, врахувати помилки.
Протидія міліцейскім провокаціям
…I. Підкинуті до кишені наркотики
Для деяких ментовських оперів це - основний метод боротьби з наркоманами. Як потрібно себе поводити в такому випадку?
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик! Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
1) зістригли нігті;
2) взяли мазок з долонь;
3) взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу. Пам’ятайте: правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж маріхуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті!
Якщо підкладають не пакетик, а шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - ні в якому разі не торкайтесь цього руками!
При свідках кажіть, що це провокація і:
1) вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
2) вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
3) вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
4) якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Буває, що на шию Вам можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: не торкайтесь його руками, вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті. Головне: вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
II. Підкинута зброя і боєприпаси
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: ні за яких обставин не торкайтесь цих речей руками, навіть якщо Вас попрохають зібрати набої, щоб повернути їх міліціонерам. Знову наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
1) зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
2) зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
3) експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
Запам’ятайте! Тільки Ваші відбитки пальців є для суду основним доказом Вашої вини.
ТАКТИКА ПОВЕДІНКИ
ПРИ ЗАТРИМАННІ МІЛІЦІЄЮ
Якщо вас затримала міліція, на вас оформляють справу про адміністративне правопорушення, пам'ятайте:
Не вір, не бійся, не проси
Не виказуйте страху, поводьте себе впевнено. Якщо правоохоронці переконаються, що ви боїтеся - обов'язково докладуть зусиль, аби "запресувати" вас і дотиснути.Не вірте міліцейським обіцянкам. Кожен слідчий має вище начальство, без відома якого він не ступить і кроку; тож будь-які обіцянки чимось допомогти вам є звичайнісіньким "разводом на доверии". Поводьте себе гідно і ніколи нічого не просіть. Вам нічим не допоможуть, а ваше прагнення неодмінно буде використане, як засіб тиску і шантажу на вас.
Обов'язково назвіть себе
Потрібно обов'язково називати себе, свою адресу, телефон і рід занять, аби ваші близькі чи брати по боротьбі змогли встановити місце вашого перебування. Якщо ви не назветесь, міліція матиме додаткові підстави для вашого затримання на триваліший термін задля з'ясування вашої особи.
Вимагайте розтлумачення ваших конституційних прав
Співробітники правоохоронних органів зобов'язані розтлумачити затриманому його права. Але, завзичай, цього не роблять. Тому знайте, що відповідно до ст. 63 Конституції України, ви маєте право не давати жодних свідчень проти себе і своїх близьких родичів, вимагати зустрічі зі своїм адвокатом, право на повідомлення рідним чи близьким задля зазначення свого місця перебування. Ви знаходитеся під презумпцією невинності. Тому не ви маєте доводити свою невинність, а слідчі мають довести вашу вину. Не варто допомагати їм у цьому.
При особистому обшуку не допомагайте міліції
Не засовуйте руки до кишень, не виймайте власноруч речей, що в них знаходяться. Вам могли непомітно підкинути наркотики чи набої так, як трапилося з карманником Кірпічем у стрічці "Место встречи изменить нельзя". Аби уникнути зайвих проблем, підніміть руки і запропонуйте оперативникам самим копирсатися у ваших кишенях і речах. Відбитки пальців є вагомим доказом вини у суді. Тому ні до чого не торкайтеся.
Вимагайте детального описання у протоколі про обшук кожної (!) речі, знайденої і вилученої у вас
Все, що вилучається у вас, має бути описане до деталей і внесене до протоколу особистого обшуку. Якщо це цінні речі (прикраси, мобільні телефони), вони мусять ретельно описані (назва, марка, особливі ознаки), гроші - номери купюр, кредитні чи телефонні картки - серії і номери. Кількість, колір, розмір, маркування, - все це дозволить у подальшому спростити процедуру їх ідентифікації і повернення. Це суттєво додасть міліції роботи, а вам дасть хоч якийсь час для обдумання аргументів на свій захист.
Протокол про вилучення речей можна підписати лише ретельно перечитавши і пересвідчившись, що в ньому немає речей, які вам не належать. Перед підписанням слід обов'язково закреслити всі вільні графи і місця, куди пізніше без вашого відома могли б бути дописані інші предмети - речові докази злочину.
Вимагайте оголошення, за що саме вас затримано
Поцікавтесь, за що вас затримано, в чому підозрюють, в якості кого вас збираються допитувати і за якою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення вестиметься провадження по справі.
Вас допитуватимуть як свідка
Але не радійте - це гачок, на якого ловлять "лохів". Адже на підставі ваших свідчень, справу можна легко переоформити на вас, як підозрюваного чи навіть звинуваченого.
"Чистосердечное признание - прямая дорога в тюрьму"
Не ведіться на погрози і пропозиції покаятися - все одно не відпустять. Цим ви тільки полегшете слідчому роботу. Чим менше ви скажете, тим меншим буде строк ув'язнення. Недарма кажуть: "Відверте визнання вини полегшує вину, але сильно подовжує термін ув'язнення".
Відкидайте і заперечуйте всі звинувачення
За яких обставин вас би не затримали і які свідки проти вас би не свідчили, ваші відповіді мають бути однозначні: не був, не бачив, не пам'ятаю, опинився на місці випадково, всі звинувачення - наклеп…
Уважно прочитайте протокол та запам'ятайте викладені у ньому факти
Протокол про адміністративні правопорушення є основним доказом по справі, тому дуже важливо впевнитися, чи в ньому вміщено правдиві дані.
Вимагайте, аби в ньому точно було зафіксовано дату складення протоколу і вона співпадала з датою вашого затримання.
Запам'ятайте прізвище, ім'я, по-батькові, звання і посаду слідчого і тих, хто вас затримав. Запам'ятайте їхні обличчя - це згодом може знадобитися...
Вимагайте зручностей для себе
Якщо протокол складено російською мовою - вимагайте перекладача, якщо запис зроблено поганим почерком - кажіть, що не можете розібрати слів, а на слух ви не вірите і вимагайте переписати. Кажіть, що погано почуваєте себе, адекватно не сприймаєте те, що відбувається і те, що пропонують прочитати, вимагайте лікаря, медичного обстеження, скаржтеся на різке загострення хронічних хвороб.
Нічого не підписуйте
Підпишете ви протокол чи ні, він однаково буде доказом проти вас. Але ви завжди зможете апелювати в суді, що свідчення у протоколі були брехливими і саме тому ви їх не підписали.
|
|
|
